Лікування міжхребцевих гриж, спондилолістезів

Дегенеративні захворювання хребта

Кила або грижа міжхребцевого диску

Хребет людини складається з 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових хребців (як правило зрощені між собою), та 3-5 куприкових хребців.

В поперековому, грудному та шийному відділ хребта між кожним хребцем є міжхребцевий диск, який виконує роль амортизатора.

Для розуміння структури міжхребцевого диску – можна порівняти його з автомобільним амортизатором: ззовні міцна оболонка – фіброзне кільце (подібне до сталевої оболонки в автомобільному амортизаторі), всередині м’яке пульпозне ядро, подібний до рідини, яка заповнює автомобільний амортизатор зсередини.

З віком фіброзне кільце міжхребцевого диску піддається процесам дегенерації, в результаті чого, втрачає пружність. Під час чергового фізичного навантаження стається прорив фіброзного кільця пульпозним ядром і його екструзія (видавлення) в канал хребта, де знаходяться нервові корінці.

Саме це випинання пульпозного ядра і називається килою і може спричинювати різномаїття симптомів – від місцевого больового синдрому в спині до виражених «прострілів» в ногу або руку тощо.

В залежності від того, в якому відділі кила міжхребцевого диску з’явилась і виникає відповідна симптоматика:

• Кила міжхребцевго диску в шийному відділі хребта може проявлятися болем в шиї, часто біль іррадіює в руку та пальці, оніміння або «бігання мурашок» в плечі, передпліччі або кисті, може віддавати в потилицю.

Часто кила на цьому рівні може призводити до порушення рухів в нижніх кінцівках.

• Кила міжхребцевого диску в грудному відділі хребта проявляється, як правило, болем та онімінням на грудному рівні, передній поверхні живота, біль та оніміння, як правило, поширюються чіткою смугою і є здебільшого односторонньою.

Часто кила на цьому рівні призводить до слабкості в ногах, порушення сечовипускання або дефекації.

• Кила міжхребцевого диску в поперековому відділі хребта є однією з найчастіших причин непрацездатності та найчастіша причина звернення до лікарів неврологів, нейрохірургів, вертебрологів, отропедів травматологів, кінезіотерапевтів і ще великої кількості певтів, які займаються лікуванням болю.

Симптомами найчастіше є біль у ділянці попереку, що віддає в сідницю або ногу, слабкість в нозі, відчуття оніміння, «бігання мурашок» в нозі.

У випадку, коли кила перетискає нервові структури, що відповідають за сечовипускання, або дефекацію, а у чоловіків за ерекцію – виникають порушення цих функцій.

Операція при килі міжхребцевого диску це швидше виключення ніж правило.

В більшості випадків операцію при грижах не потрібно виконувати, достатньо зміни способу життя – кінезіотерапія, заняття ЛФК, плавання, або курсу фармакотерапії нестероїдними протизапальними препаратами. Також в окремих випадках показані блокади з гормональними препаратами.

Якщо ж лікар нейрохірург після оцінки неврологічного статусу, збору анамнезу, перегляду знімків встановив необхідність хірургічного лікування – це означає, що швидш за все консервативно та медикаментозно грижа не може бути вилікувана і потенційно несе ризики для нервових структур.

Мета операції – прибрати елементи пульпозного ядра, та звільнити затиснуті нервові структури, стиснення яких спричинює біль та порушення функцій.

Спондилолістез

Зміщення хребців один відносно одного називається спондилолістезом.

Причиною цьому може бути вроджений стан, травма, або набутий спонділолістез внаслідок слабкості зв’язкового апарату та ряду інших факторів – постава, характер роботи, спосіб життя та ін.

При цьому хребтовий канал, що формується з однієї сторони тілом хребця а з іншої дужками хребців звужується, тобто стенозується і стискає спинний мозок та нервові корінці, що проходять в каналі.

Найчастіше спонділолістез діагностують в поперековому відділі хребта.

Симптомами спонділолістезу можуть бути:

• оніміння в ногах,
• слабкість,
• затерпання або «бігання мурашок» в ногах.

В більшості випадків пацієнтам з такими симптомами показане хірургічне лікування – встановлення спеціальних конструкцій, що не дають прогресувати сповзанню, або повністю вирівнюють хребці один відносно одного, тобто ліквідують спондилолістез.

У певних випадках має необхідність спостереження, перед тим, буде прийнято рішення про необхідність оперативного втручання.

Травматичний спонділолістез в усіх випадках вимагає хірургічного лікування.

Стеноз (звуження) хребтового каналу

Стеноз хребтового каналу може виникати не тільки при спонділолістезі, але і при патологічному розростанні м’яких тканин навколо дуговідрощатих суглобів, що наявні у кожного хребця (два зверху та два знизу) та потовщенні жовтої зв’язки, яка розташована між кожною дужкою тіла хребця.

Симптомами звуження хребтового каналу є біль в поперековому відділі хребта що призводить до слабкості в ногах, біль посилюється в стоячому положенні та час від часу змушує пацієнтів присісти відпочити, нахилитись вперед на декілька секунд, після відпочинку можна пройти ще якусь відстань, і знову потрібно спинитись і так по колу. Інколи така дистанція може бути не більше 50-100 метрів.

Це відбувається через погане кровопостачання нервових структур у місці звуження хребтового каналу.

Часом можна почути від пацієнтів, що на противагу ходьби – їздити на велосипеді вони можуть на довгі дистанції.

Причиною такого не співпадіння є те, що під час їзди на велосипеді тіло людини перебуває в зігнутому положенні, що покращує кровопостачання звуженої ділянки.

Лікування критичних стенозів хірургічне.

Не критичне стенозування добре піддається лікуванню шляхом кінезіотерапії, ЛФК, фізіопроцедур, плавання.