Лікування травм та захворювань периферичної нервової системи

Травма периферичних нервів

Периферичні нерви у тілі людини виконують функцію, таких собі, «електричних дротів», що проводять сигнали від головного мозку через спинний мозок до м’язів людини – і навпаки: від шкіри передають сигнали про дотик чи температуру до головного мозку.

Периферичні нерви можуть ушкоджуватися в результаті травм:

побутовій травмі (порізами скла, роботі з електроінструментом (кутові шліфувальні машинки, пилорами),
при переломах кінцівок (в результаті взаємодії з кістковими уламками), при мінно – вибухових травмах та вогнепальних пораненнях тощо.

При чому, можуть ушкоджуватись, як самі нерви (повністю або частково), так і оточуючі тканини, які в процесі загоювання рани рубцюються та можуть перетискати цілий нерв.

Симптомами ушкодження периферичних нервів є порушення чутливості та функції м’язів кінцівок. Порушується і трофіка шкіри, що часто проявляється її сухістю, злущуванням, інколи виразками.

Для точної діагностики рівня травми, та якщо є підозра на дефект частини нерву, проводять додаткові обстеження – електронейроміографія кінцівок (голчата і стимуляційна) та УЗД нервів.

При повному перериві нервів лікування тільки одне – зшивання спеціальним шовним матеріалом з допомогою мікрохірургічного інструменту.

Якщо ж бракує цілої ділянки нерву, то частину нерву «пересаджують» з менш функціональних ділянок.

Процес регенерації:

Процес регенерації попередньо ушкоджених нервів дуже тривалий та інколи займає до 9 -12 місяців, післяопераційний період обов’язково повинен бути присвячений реабілітації.

Тунельні компресійні невропатії

Периферичні нерви часто пролягають у вузьких каналах, що обмежуються зв’язками, м’язами, кістками, судинами. Часом стається потовщення зв’язок у відповідь на запалення після травми.

Часто повторювані рухи також є фактором наростання та потовщення цих зв’язок. Коли вказані ситуації трапляються навколо каналу де проходить нерв – канал звужується й таким чином виникає стиснення.

Найчастіше пацієнти звертаються з кубітальним, карпальним, фібулярним, тарзальним тунельним синдромом.

Синдром карпального каналу. В карпальному каналі проходить серединний нерв. Цей нерв іннервує м’язи кисті та шкіру долонної поверхні середнього, вказівного та великого пальців. Часто при синдромі карпального каналу виникає біль в пальцях, що турбує навіть під час сну, змушує просинатись і «розминати» руку, аби відчути полегшення. Частіше за все синдром карпального каналу діагностують у жінок. Особливо ця проблема стосується людей, робота котрих пов’язана з повторюваними рухами кистю – вчителі, друкарки, працівники IT сфери. Лікування синдрому карпального каналу полягає у вивільненні нерву хірургічним способом – пересічення потовщеної зв’язки.
Синдром кубітального каналу. Кубітальний канал – канал в якому проходить ліктьовий нерв. Бувало таке, що ви забивались ліктем і відчували простріл в мізинець і безіменний палець. Так ось це місце, яким ви забивались і є кубітальний канал в якому проходить ліктьовий нерв. Часта травматизація, заняття тенісом, повторювані рухи в ліктьовому суглобі приводять до надмірної травматизації суглобу і запального процесу навколо нього, що приводить до розростань кісткової і м’яких тканин в ділянці ліктя і защемлення в тонкому каналі ліктьового нерву. Лікування хірургічне – розширення каналу або переміщення нерву в інше місце.
Синдром тарзального каналу. При синдромі тарзального каналу уражається великогомілковий нерв, що забезпечує іннервацію шкіри тильної поверхні стопи. Пацієнти відчувають постійний біль в стопі, що змушує приймати знеболювальні препарати без значного полегшення. Також часто скарги на відчуття «бігання мурашок» та оніміння чи затерпання в стопі.

Хірургічне лікування направлене на декомпресію тарзального каналу приносить майже 100% полегшення та зникнення симптомів.